У наш час активно обговорюється питання про надання російській мові статус другої державної. Наразі,
право використовувати російську мову у нормативних документах та правових актах мають декілька областей з переважною кількістю російськомовного населення.
В більшості розвинених і цивілізованих країн відсутнє функціонування двох мов в одній країні одночасно. А чим ми гірші? Чому ми маємо поступатися правом говорити, писати, розмовляти рідною солов"їною? Чому наші вельмошановні державні керівники своїми ж руками руйнують українську мову, культуру, ментальність? Чому ми, незалежні і суверенні від 24 серпня 1991 року маємо впускати на свою територію чужу мову? За що помирали кращі дочки й сини України? За що віками боровся народ? Особисто я вважаю, що якщо ти українець, то будь ним до кінця! Говори українською, пиши українською, думай українською. В країні лютує демографічна криза, нація вимирає.Обіцяних Януковичем 50 мільйонів українців не було і не буде. Нас винищують усіма можливими способами, зокрема тотальним ростом цін, розбратом навколо мовних питань ( і це не єдиниий приклад).В цей складний час будьмо єдині й незламні, давайте встанемо з колін і гордо скажемо: Я-українець, я козацького роду! Єднайтеся навколо наших одвічних цінностей, і повірте, ми станемо сильніші.
право використовувати російську мову у нормативних документах та правових актах мають декілька областей з переважною кількістю російськомовного населення.
В більшості розвинених і цивілізованих країн відсутнє функціонування двох мов в одній країні одночасно. А чим ми гірші? Чому ми маємо поступатися правом говорити, писати, розмовляти рідною солов"їною? Чому наші вельмошановні державні керівники своїми ж руками руйнують українську мову, культуру, ментальність? Чому ми, незалежні і суверенні від 24 серпня 1991 року маємо впускати на свою територію чужу мову? За що помирали кращі дочки й сини України? За що віками боровся народ? Особисто я вважаю, що якщо ти українець, то будь ним до кінця! Говори українською, пиши українською, думай українською. В країні лютує демографічна криза, нація вимирає.Обіцяних Януковичем 50 мільйонів українців не було і не буде. Нас винищують усіма можливими способами, зокрема тотальним ростом цін, розбратом навколо мовних питань ( і це не єдиниий приклад).В цей складний час будьмо єдині й незламні, давайте встанемо з колін і гордо скажемо: Я-українець, я козацького роду! Єднайтеся навколо наших одвічних цінностей, і повірте, ми станемо сильніші.
Українці, прислухайтесь до Сашка, бо він каже істину.
ОтветитьУдалитьМи, насправді, втрачаємо цей тонкий духовний зв'язок нашої нації - нашу мову. А точніше, ми її замінюємо на іншу - російську.
Отямтеся, що ми робимо?!
Чи заради цього наші прадіди плекали, берегли та захищали нашу мову, щоб сучасні українці знищили свою національну святиню?! Чи про це вони мріяли, коли йшли в бій з ворогами, виживали в найскрутніші часи і виховували своїх дітей гідними синами рідної землі, щоб потім онуки відмовлялися від спадку нації.
Дуже прикро, що ось так ми "цінуємо" та «шануємо» те, що подарувала нам доля – бути народженими на цій землі, бути українцями.
Це стосується усіх, дітей і дорослих, жителів міст і сіл усіх регіонів України. Мова – єднає націю, мова – це скарб нації, тож бережімо її! Вона живе доти, доти ми користуємося нею, відчуваємо потребу в її слові, в її звучанні.
Звичайно, так склалося історично, що українські землі були в складі різних держав. Це певною мірою позначилося і на розвиткові нашої культури , визначило особливості нашої державності. І ось, нарешті, ми єдині і живемо в одній державі, тож і тримаймось разом. Нас об’єднує спільна історія і культура, у нас однакові погляди на світ та на місце людини в цьому світі, ми маємо спільні родинні традиції. Усі часи українців об’єднувала мова, а сьогодні громадян України може об’єднати українська мова.
Але ж Севастополь – місто особливе. У нас звикли його називати «руським», забуваючи про те, що на початку ХХ століття українська мова в Севастополі не була в дивину, що Крим завжди мав тісні зв’язки з українськими землями. Багато хто з сучасних севастопольців (переважно доросле населення) ніколи не вивчав і за 20 років незалежності так і не знайшов в собі бажання знати українську, Як на мене, це прояв неповаги до українців, які пройшли довгий шлях до створення своєї держави, які сьогодні будують і розвивають Україну, які зберегли попри все свою мову і докладають чималих зусиль, щоб залишити її у спадок майбутнім поколінням.
Будь-яка культурна та освічена людина розуміє, чому сьогодні ми наполягаємо на одній державній мові. Це єдиний шлях будувати Україну українською.
Українці, давайте будемо свідомими, шанувати нашу історію і славити нашу країну! Починаймо бути гордими за нашу Україну і того, що ми є УКРАЇНЦІ.